关于征集将“邰城路”更名为“西农路”意见的通知

百度 刘海峰用一个例子解释智慧气象：比如你要出差去北京，气象服务会提前感知你要去哪里，乘坐哪个航班，通过大数据分析，你会收到在空中所遇到的湍流，北京的天气情况，是否有雾霾，需要怎样穿衣等大量的信息，这样的天气服务就有了智慧。

Черво?на Арм?я (повна назва — Роб??тничо-Селя?нська Черво?на Арм?я — РСЧА, рос. Рабоче-крестьянская Красная Армия — РККА) — назва сухопутних в?йськ та в?йськово-пов?тряних сил Радянсько? Рос?? (лютий 1918 — червень 1919); РРФСР ? радянських республ?к Укра?ни, Б?лорус?, Литви, Латв??, Естон?? (червень 1919 — грудень 1922); Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к (грудень 1922 — лютий 1946).

Роб?тничо-селянська Червона арм?я
Рабоче-крестьянская Красная армия
Прапор Червоно? арм?? Прапор Червоно? арм??, який використовувався на радянських пропагандистських плакатах та поштових лист?вках, але не використовувався насправд?.
На служб?	15 (28) с?чня 1918 — 25 лютого 1946
Кра?на	СРСР
Чисельн?сть	в?д 3 до 11 млн в/сл
У склад?	Народний ком?сар?ат оборони СРСР
Гасло	?За нашу радянську батьк?вщину? рос. ?За нашу Советскую Родину!?
Марш	Марш Червоно? арм??
Р?чниц?	23 лютого 1918
в?йни	Громадянська в?йна в Рос?? Радянсько-укра?нська в?йна Польсько-радянська в?йна 1920 Битва на озер? Хасан Бо? на Халхин-Гол? Вторгнення СРСР до Польщ? Радянсько-ф?нська в?йна (1939—1940) Бессарабсько-буковинський пох?д Н?мецько-радянська в?йна Радянсько-японська в?йна
Розпущено	1946
Командування
Генеральний секретар ЦК ВКП(б)	Йосип Стал?н
Визначн? командувач?	Троцький Л. Д., Фрунзе М. В., Ворошилов К. ?., Стал?н Й. В., Овс??нко В. О., Жуков Г. К., Тимошенко С. К., Рокоссовський К. К.
Знаки розр?знення
Знак розр?знення
Мед?афайли на В?к?сховищ?

Оф?ц?йним днем створення РСЧА вважають 23 лютого 1918 року — день, що передував прийняттю б?льшовиками н?мецького ультиматуму ? п?дписанню перемир'я на н?мецьких умовах через неможлив?сть чинити ?м оп?р.

25 лютого 1946 року перейменована на Радянську арм?ю.

?стор?я

Формування та Громадянська в?йна в Рос?? 1918—1922

Перш? кроки

П?сля приходу до влади у жовтн? 1917 року, б?льшовики бачили майбутню арм?ю створювану для захисту Республ?ки, такою, яка буде формуватися строго на добров?льних принципах, без примусово? моб?л?зац??, з виборн?стю командир?в знизу ? обговоренням солдатами наказ?в, як? ?м в?ддають. Це на думку б?льшовик?в, повинне було забезпечити створення сильно?, морально ст?йко?, ?стинно народно? арм??. ? д?йсно, спочатку нов? формування показали себе б?льше над?йними, чим арм?я старо? Рос??, що розпадалася виснажена веденням чотирир?чно? в?йни. Проте, коли Громадянська в?йна в Рос?? стала реальн?стю, б?льшовики усв?домили необх?дн?сть зам?ни тимчасових загон?в Червоно? гвард?? пост?йними регулярними в?йськовими формуваннями.

Одностро? солдат Червоно? арм??, 1919

Нарукавн? нашивки 1919—1924

Ком?с?я з призову робочих та селян до Червоно? арм??. 1918

Декретом в?д 28 с?чня 1918 року Рада народних ком?сар?в Рос?? заснувала Червону арм?ю на баз? червоногвард?йц?в. Вже в ц? дн? в?дбувався б?й п?д Крутами, про який в радянськ? часи не можна було згадувати. У лютому 1918 року Раднарком вида? декрет ?Про обов'язкове навчання в?йськовому мистецтву?; в?дпов?дно до тези Карла Маркса про зам?ну арм?? загальним озбро?нням народу заснований Всевобуч — загальне в?йськове навчання трудящих.

Оф?ц?йний день заснування Червоно? арм?? 23 лютого 1918 — став день першого масового набору в Червону арм?ю у Петроград? ? Москв?, ? день першо? битви з окупац?йними в?йськами кайзер?всько? Н?меччини. У радянський пер?од день 23 лютого подавався як ?день першо? перемоги Червоно? арм?? над н?мецькими в?йськами п?д Нарвою?, що насправд? суперечило д?йсност? ? сьогодн? цю брехню розв?нчано.

Незабаром з'ясувалося, що нов? формування мають низку ?стотних недол?к?в. Под?бн? загони були бо?здатн? лише короткий терм?н, пот?м в них починалася текуч?сть складу, р?зке пад?ння дисципл?ни. Командири вибиралися самими б?йцями, що приводило до усунення строгих, вимогливих во?начальник?в. Допускалося ? вважалося нормальним обговорення наказ?в, ? часто зам?сть того щоб почати наступ, заг?н дискутував з приводу: вилазити з окоп?в або залишитися сид?ти в оборон?, а в цей час противник проводив д??, згубн? для ц?лого фронту. Ус? ц? явища: в?дсутн?сть дисципл?ни, виборн?сть командир?в, колег?альн?сть прийняття р?шень, що доходила до обговорення наказ?в, були характерн? для першого або, як його ?нколи називали, партизанського пер?оду в?йни ? отримали назву ?партизанщини?. Партизанськ? ?арм??? були не в змоз? протистояти сильним угрупуванням противник?в б?льшовицько? влади, таким як чехословацький корпус, Донська ? Добровольча арм?я — вони були дуже невелик? ? неорган?зован?. У травн? 1918 року збройн? сили Радянсько? республ?ки нал?чували лише 270 тисяч чолов?к, що було недостатньо для боротьби на числе?нних фронтах громадянсько? в?йни. Потр?бно було перекласти арм?ю на профес?йну основу, зробити ?? б?льш числе?нною, викоренити партизанщину.

Лен?н та Троцький з б?йцями Червоно? арм??, 1921

Засновником Червоно? арм?? часто називають Льва Троцького, народного ком?сара в?йськових ? в?йськово-морських справ 1918—1924. Йому вдалося створити дисципл?новану в?йськову силу з р?зношерстих добровольц?в раннього пер?оду. Троцький пров?в р?шення про моб?л?зац?ю до РСЧА колишн?х царських оф?цер?в, здолавши оп?р з цього питання фракц?? ?л?вих комун?ст?в? на чол? з Бухар?ним.

Б?льшовики утворили спец?альну ком?с?ю на чол? з Левом Глезаровим, ? за пер?од до середини серпня 1920 призвали до лав РСЧА 48 тис. колишн?х царських оф?цер?в, 10 300 ос?б адм?н?стративного персоналу, ? 214 тис. колишн?х унтер-оф?цер?в, що отримали посади ?в?йськових фах?вц?в?. На так? посади були також притягнена низка колишн?х царських генерал?в. Оф?церами старо? арм?? укомплектували близько 35 % командних посад (за ?ншими даними до 90 %).

Спроби заснувати РСЧА на добров?льних засадах п?д гаслом ?Соц?ал?стична В?тчизна у небезпец?!? виявилися безусп?шними. Результатом став швидкий перех?д до моб?л?зац?й. У Червону арм?ю моб?л?зувалися члени парт?? ? червоногвард?йц?. Забороня?ться розпуск або самов?льний в?дх?д б?йц?в ?з загон?в Червоно? Гвард??. Ц? загони оголошуються частинами РСЧА. З п?зньо? весни 1918 року забороня?ться л?кв?дац?я полк?в, що зберегли бо?здатн?сть, старо? царсько? арм??. Вони оголошуються частинами РСЧА. Так, фактично збер?гаються лейб-гвард?? Преображенський ? Семеновський полки, полки латиських стр?льц?в ? ряд ?нших частин. Солдат, що йдуть ?з цих частин оголошують дезертирами Червоно? арм??, ловлять ? розстр?люють, а ?хн? с?м'? заарештовують.

29 травня 1918 року, через чотири дн? п?сля початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову ?Про примусовий наб?р в роб?тничо-селянську арм?ю? розпочав обов'язковий наб?р на в?йськову службу в РСЧА ос?б у в?ц? в?д 18 до 40 рок?в ? одночасно створю?ться мережа в?йськових ком?сар?ат?в для виконання цього декрету. Система в?йськкомат?в виявилася наст?льки досконала, що ?сну? й донин?.

Такими заходами уряд Лен?на стр?мко переходив до примусового принципу комплектування арм??. Важливими кроками б?льшовик?в стала боротьба з ?в?йськовим анарх?змом? перших м?сяц?в ?снування РСЧА. Потреба в ефективн?й в?йськов?й сил? змусила ?х п?ти на введення в арм?? обов'язковост? виконання наказ?в командир?в, в?дновлення розстр?л?в за дезертирство, ? проведення масових моб?л?зац?й, з тим, щоб забезпечити необх?дну чисельн?сть в?йськ. Для контролю над лояльн?стю ?во?нспец?в? були заснован? посади ком?сар?в.

Парад Червоно? арм?? у Харков?. 1921

12 липня 1918 року почина?ться призов в арм?ю ос?б народження 1893—1897 рок?в. Вл?тку 1918 року в РСЧА скасову?ться виборн?сть командир?в. Оф?цери старо? арм?? моб?л?зуються в РСЧА, а ?хн? родини беруться в заручники (у ряд? випадк?в члени родин штаб-оф?цер?в ? генерал?в пом?щалися у в'язниц?). У кв?тн? 1919 року в арм?ю призвалися особи народження 1886—1890 рок?в. В?дновлюються в?йськов? училища, як? методом короткострокових курс?в готують командний склад; в?дновляють роботу в?йськов? академ??.

Протягом 1918 року була сформована система в?йськового кер?вництва. У березн? була утворена Вища В?йськова Рада, що керувала в?йськовими д?ями до вересня 1918 року. 2 вересня 1918 року була утворена Революц?йна в?йськова рада Республ?ки (РВСР, Ревв?йськрада), що стала найвищим в?йськовим органом держави. Пост голови Ревв?йськради зайняв Троцький. Його безпосередн?м п?длеглим став колишн?й царський полковник, латиш ?оаким Вацет?с, що отримав посаду першого радянського головнокомандувача.

У веденн? РВСР знаходилися вс? в?йськов? питання, йому п?дпорядковувалися головнокомандувач ? командувач фронтами, у його обов'язки входило кер?вництво вс?ма в?йськовими установами. Голов? Ревв?йськради Троцькому було призначено з?грати видну роль у громадянськ?й в?йн?. В?н безпосередньо керував в?йськовими операц?ями, координував д?? фронт?в ? арм?й; спецпотяг голови Ревв?йськради з'являвся на найнебезпечн?ших д?лянках фронту, в?дновлюючи дисципл?ну ? п?дн?маючи дух червоноарм?йц?в, неодноразово беручи участь у в?йськових д?ях.

На грудень 1918 року нал?чувала 800 тисяч вояк?в, на початок 1919 року — 1630 тисяч, на к?нець 1919 року — 3 м?льйони, на 1 листопада 1920 року — близько 5,5 м?льйон?в. П?сля завершення Громадянсько? в?йни в Рос?? частина особового складу була демоб?л?зована, на к?нець 1924 року ?? чисельн?сть скоротилася у 10 раз?в.

В?йна з б?логвард?йцями та ?нтервентами

Див. також: Укра?нська радянська арм?я, Заколот Григор'?ва

У листопад? 1917 року на Дону почина?ться концентрац?я антиб?льшовицьких сил. Сотн? й тисяч? добровольц?в, що не визнавали нову владу, прямували на Дон. Кр?м невеликих груп ? окремих добровольц?в прибували ц?л? частини. Так, прийшов Корн?ловський полк; п?зн?ше заг?н полковника Михайла Дроздовського. Поступово склався к?стяк ново? арм??, як?й отримав назву Добровольчо? — само? значно? антиб?льшовицько? сили у роки громадянсько? в?йни.

Громадянська в?йна в Рос?? станом на 1918 р?к

У конфл?ктах м?ж козаками ? ??ногородн?ми? у традиц?йних козацьких землях б?льшовики встали на сторону ??ногородн?х?. Боротьба за владу на Дону призвела до обрання отаманом донських козак?в царського генерала О. М. Калед?на; на Дону почалося формування групою вищих оф?цер?в (генерали М. В. Алекс??в, Л. Г. Корн?лов, А. ?. Деник?н, С. Л. Марков) б?логвард?йсько? Добровольчо? арм??. П?дписання б?льшовицьким кер?вництвом на чол? з Троцьким ? А. А. Йоффе мирного Брест-Литовського договору призвело до р?зкого розширення н?мецько? окупац?? (до л?та 1918 рок?в н?мецьк? ? австро-угорськ? озбро?н? сили зайняли Естон?ю, Латв?ю, Литву, ряд пов?т?в Псковсько? ? Петроградсько? губерн?й, б?льшу частину Б?лорус?, Укра?ну, Крим, Донську область, частково Таманський п?востр?в, Воронезьку ? Курську губерн??).

У березн? 1918 року англ?йськ? в?йська окупували Архангельськ, у липн? — Мурманськ, 5 кв?тня японськ? в?йська окупували Владивосток.

П?д прикриттям в?йськ Антанти на п?вноч? форму?ться б?логвард?йський уряд, що приступив до формування ?славяно-британського лег?ону? ? добровольчо? ?арм?? Мурманська? в 4 500 чолов?к, головним чином з числа колишн?х царських оф?цер?в.

У радянський пер?од початком громадянсько? в?йни було прийнято вважати заколот Чехословацького корпусу у травн? 1918 року — на думку ряду ?сторик?в це не в?дпов?да? д?йсност?, вже хоч би тому, що до цього моменту вже встиг завершитися перший озбро?ний етап Б?лого Опору — боротьби на П?вдн? Рос?? — Перший Кубанський пох?д молодо? Добровольчо? арм?? (9 (22) лютого — 13 травня 1918). Другою, причому найважлив?шою, п?дставою можливо вважати те, що це — повна непо?нформован?сть автор?в даних заяв з визначенням ?в?йни? взагал?, ? ?громадянсько? в?йни? зокрема. У пер?од Першо? св?тово? в?йни Чех?я ? Словаччина входили до складу Австро-Угорсько? ?мпер??, ? були вимушен? воювати проти Рос??, незважаючи на сильн? пророс?йськ? настро?, що ?снували на той момент серед населення цих кра?н.

Царський уряд набрав з чехословацьких в?йськовополонених корпус, плануючи його до в?дправлення на фронт; проте революц?я у Петроград? з?рвала ц? плани. Командуванню корпусу удалося досягти домовленост? з б?льшовиками про в?дправлення ?х до Франц?? через Владивосток. На момент повстання корпус сильно розтягнувся по зал?зниц?.

Солдати Чехословацького корпусу б?ля т?л вбитих б?льшовик?в. Владивосток, 1918 р?к

На цьому етап? корпус був фактично ?диною бо?здатною в?йськовою силою у кра?н?: царська арм?я розпалася, а РСЧА ? б?л? арм?? ще знаходилися у стад?? формування. З?ткнення чехословацького командування з б?льшовицькими аг?таторами стали одн??ю з причин одночасного заколоту на всьому протяз? руху корпусу. У Самар? чехословаки повалили б?льшовик?в, ? п?дтримали формування есеро-меншовицького Комуча (ком?тет член?в Установчих Збор?в). Ця под?я призвела до пад?ння Радянсько? влади на великих територ?ях. У Сиб?ру утворився слабкий уряд Уф?мсько? Директор??. П?сля повернення до Рос?? колишнього царського адм?рала О. В. Колчака, р?шуче настро?н? оф?цери орган?зували 18 листопада 1918 року переворот, що прив?в його до влади.

Наступним етапом громадянсько? в?йни в Рос?? став ?б?лий потоп?; були сформован? три основн? б?л? арм?? — Добровольча арм?я на Дону (перший командувач — генерал Л. Г. Корн?лов, п?сля його загибел? 13 кв?тня 1918 року — генерал А. ?. Деник?н), в Сиб?ру — арм?я О. В. Колчака (проголошеного Верховним Правителем Рос?? ?з столицею в Омську), на п?вн?чному заход? — арм?я генерала М. М. Юден?ча.

Вже у вересн? 1918 року уряд Комуча звалився п?д ударами з двох стор?н — б?лих ? червоних. В?йська Колчака д?йшли до Уралу, а Ден?к?на — до Ки?ва, 13 жовтня 1919 року зайняли Орел. В?йська Юден?ча у вересн? 1919 року безпосередньо загрожували Петрограду.

Потужний наступ б?лих арм?й був зупинений РСЧА наприк?нц? 1919 року.

Кер?вники Добровольчо? арм??, зл?ва направо: С. Л. Марков, А. ?. Ден?к?н, М. В. Алекс??в. Громадянська в?йна в Рос??, травень 1917

1920 р?к став часом ?червоного потопу?: наступ червоноарм?йц?в на вс?х фронтах був п?дтриманий сформованою Першою к?нною арм??ю С. М. Будьонного. Генерал Юден?ч з гаслом ??дино? ? нед?лимо? Рос??? не отримав п?дтримки в?д Ф?нлянд?? ? Естон??, його в?йська в к?нц? 1919 року були вимушен? в?дступити на територ?ю Естон??, де згодом були ?нтернован?. У с?чн? 1920 року адм?рал Колчак був заарештований в ?ркутську владою меншовицько-есер?вського Пол?тцентру, переданий ними б?льшовикам, ? 7 лютого 1920 року розстр?ляний. Добровольча арм?я генерала Ден?к?на мала ускладнення з козаками, в Укра?н? ?й також доводилося воювати, окр?м РСЧА, також з арм??ю Укра?нсько? Народно? Республ?ки, ? в?йськами Махна.

10 с?чня 1920 року РСЧА зайняла Ростов-на-Дону, в 1920 роки почався масовий в?дступ Добровольчо? арм?? на п?вдень; 8 лютого 1920 року Червона арм?я зайняла Одесу, 27 березня — Новорос?йськ.

П?сля в?дходу в?йськ Антанти з П?вн?чно? област? (вересень 1919 року — евакуац?я ?нтервент?в з Архангельська, лютий 1920 року — з Мурманська) почався розпад м?сцевого б?логвард?йського уряду. 20 лютого 1920 року Тимчасовий Уряд П?вн?чно? Област? ? його арм?я втекли до Ф?нлянд?? ? Норвег??, 21 лютого 1920 року у П?вн?чну область вступила РСЧА.

У 1919—1921 РСЧА також брала участь у радянсько-польськ?й в?йн?. П?дписавши Брест-Литовський мирний догов?р, Рос?я де-юре визнала незалежн?сть Польщ?, де-факто неп?дконтрольно? Рос?? з початку н?мецько? окупац?? вл?тку 1915 рок?в (Н?меччина окупувала Польщу, Литву, частина Б?лорус? на зах?д в?д л?н?? Дв?нськ-Свенцяни-П?нськ, Моонзундськ? острова, частина Латв??, включаючи Ригу ? Ризький пов?т, частину Укра?ни). П?сля приходу до влади П?лсудського Польща почала виношувати плани в?дновлення велико? Реч? Посполито? ?в?д моря до моря?.

6 травня 1920 року польськ? в?йська зайняли Ки?в, але до середини липня 1920 року були в?дкинут? до кордон?в Польщ?. Спроба Червоно? арм?? наступати ? дал? зак?нчилася для не? катастрофою; зам?сть оч?куваного б?льшовиками повстання польського пролетар?ату м?сцеве населення сприйняло червоноарм?йц?в як рос?йських окупант?в. У березн? 1921 року був п?дписаний мирний догов?р, що передав Польщ? Зах?дну Б?лорусь ? Зах?дну Укра?ну.

28 жовтня 1920 року Червона арм?я форсувала Сиваш, ? прорвала у Криму оборону б?лих Збройних сил П?вдня Рос?? п?д командуванням барона П. М. Врангеля. 14—16 листопада 1920 року залишки б?логвард?йц?в евакуювалися з Криму.

На початку 1920 року б?льшовики визнали Далекосх?дну Республ?ку (ДСР), яка повинна була служити буфером м?ж ними, ? японськими окупантами. Основними силами рег?ону, окр?м б?льшовик?в, в?йськ ДВР ? японц?в, були також забайкальськ? козаки отамана Семенова. П?д тиском б?льшовик?в, а також кра?н Антанти, що застер?галися посилення Япон??, в?йська ДСР восени 1920 рок?в були виведен? ?з Забайкалля. ДСР швидко попала п?д повний контроль Радянсько? Рос??; б?льш?сть в Установчих зборах ДСР зайняли б?льшовики, а Народно-революц?йна арм?я (НРА) ДСР розглядалася РРФСР як частина Червоно? арм??. Ц? обставини призвели до орган?зац?? м?сцевими б?логвард?йцями перевороту 26 травня 1921 року за п?дтримки японц?в. Влада у Владивостоку перейшла до брат?в Меркулових. У червн? 1922 року владу захопив б?лий генерал М. К. Д?тер?хс, що проголосив себе Земським во?водою, ? що сформував Земську рать. Вона була розгромлена в?йськами НРА п?д командуванням В. К. Блюхера за п?дтримки партизан. 24 жовтня 1922 року НРА вступила до Владивостока. Залишки б?лих в?йськ були розгромлен? на Далекому Сход? до липня 1923 року.

Пер?од 1920—1921 став часом ?зеленого потопу?. Масова незадоволен?сть селянського населення продрозкладкою була п?д?гр?та демоб?л?зац??ю з Червоно? арм??. Окрем? повстання ?зелених? селянських повстанц?в охопили всю кра?ну; найб?льш великим з них стало повстання ?Зелено? арм??? А. С. Антонова на Тамбовщин?. На придушення цих повстань також були кинут? частини РСЧА.

Повстання неодноразово перекидалися також ? на частини само? Червоно? арм??, набран?й в основному ?з селян. Так, 13 червня 1919 року, п?д час наступу Юден?ча, сталися заколоти на фортах Червона Г?рка ? С?рий К?нь п?д Петроградом.

7—9 травня 1919 року в Укра?н? колишн?й царський оф?цер Григор'?в Н. О., що перейшов у лютому 1918 року в?д арм?? Укра?нсько? Народно? Республ?ки до б?льшовик?в, в?дмовля?ться в?дправляти свою 6-ту Укра?нську радянську див?з?ю Збройних сил УСРР на Румунський фронт для п?дтримки Угорсько? радянсько? республ?ки, ? п?дн?ма? заколот, що спирався головним образом на селян, незадоволених продрозкладкою.

П?дсумки громадянсько? в?йни в Рос??

Останньою под??ю ?зеленого потопу? став так званий Кронштадтський заколот у лютому — березн? 1921 року. До зими 1920-21 року пол?тика ?в?йськового комун?зму?, що проводився б?льшовиками, привела до краху постачання Петрограду, ? викликала в ньому новий голод. Незадоволен?сть привела до повстання Кронштадтсько? в?йськово-морсько? бази п?д гаслами ?за Ради без комун?ст?в?, в?дм?ни продрозкладки, в?дновлення свободи торг?вл? ? ?н.

Червона арм?я атаку? Кронштадт. Березень 1921

Повстання ледве не спричинило розкол усередин? ВКП(б); положення ускладнювалося тим, що п?дтримка революц?йних кронштадтських матрос?в сильно сприяла приходу до влади самих б?льшовик?в в 1917 роц?. Проте, повстання було оголошене б?логвард?йським заколотом, спровокованим в?йськовими фах?вцями з колишн?х царських оф?цер?в за п?дтримки ?ноземних розв?док, ? придушено. Зростаюча ненад?йн?сть Червоно? арм?? змусила б?льшовик?в п?ти на в?дм?ну ?в?йськового комун?зму?, ? ввести НЕП. Зам?на продрозкладки гуманн?шим продподатком призвело до р?зкого зниження п?дтримки селянами ?зелених? повстанц?в.

П?д час громадянсько? в?йни Роб?тничо-селянська Червона арм?я розгромила низку арм?й, що протистояли ?й, як? утворилися на ру?нах Рос?йсько? ?мпер??, що звалилася:

• Б?логвард?йськ? арм?? (в?йська Верховного Правителя Рос?? адм?рала О. В. Колчака, Добровольча арм?я генерала А. ?. Деник?на, П?вн?чно-Зах?дна арм?я генерала Н. Н. Юден?ча, П?вн?чна арм?я ? менш значн?, у тому числ? Аз?йська див?з?я барона Унгерна);
• озбро?н? формування козак?в Дону (отаман О. М. Калед?н, П. Н. Краснов), Оренбурга (отаман А. ?. Дутов), Забайкалля (отаман Р. М. Семенов) ? др.;
• ряд селянських арм?й ?зелених? повстанц?в ? ?чорних? анарх?ст?в — А. С. Антонов, М. А. Григор'?в, Н. ?. Махно ? пр.;
• в?йська недовгов?чних есеро-меншов?цьких уряд?в (Народна арм?я Комуча, ?жевська Народна арм?я);
• мали м?сце також бойов? з?ткнення з рядом ?ноземних арм?й (н?мц?, поляки, чехословаки та ?н.)

Радянсько-укра?нська в?йна

Найб?льшою складн?стю в?др?знялася пол?тична картина в Укра?н?, контроль над р?зними частинами яко? переходив з рук в руки б?лих в?йськ генерала Деник?на, анарх?ст?в Нестора Махна, уряду гетьмана П. П. Скоропадського, Центрально? Ради, уряду С. В. Петлюри, Зах?дноукра?нська Народна Республ?ка), р?зних радянських республ?к, на початковому пер?од? недовгов?чних, повстанц?в отамана Григор'?ва, польських в?йськ (1920), н?мецьких ? австр?йських окупант?в, французьких окупант?в (Одеса, 1919) тощо.

М?жво?нний пер?од 1922—1939

У 1922 роц? було утворено СРСР ? Червона арм?я стала збройними силами ц??? держави. У зв'язку ?з переходом до мирного становища у 1924—1925 роках п?д кер?вництвом Михайла Фрунзе було проведено в?йськову реформу. В?дбувся перех?д до територ?ально-м?л?цейсько? форми комплектування в?йськ.

У 1929 роц? в?йська Червоно? арм?? вели бойов? д?? проти китайц?в п?д час конфл?кту на Китайсько-Сх?дн?й зал?зниц?. У зв'язку ?з загостренням ситуац?? на Далекому Сход? було утворено Особливу Далекосх?дну арм?ю на чол? з Василем Блюхером?.

Радянськ? в?йськов? радники у м?жво?нний пер?од брали участь у громадянськ?й в?йн? в Кита?, японо-китайськ?й в?йн?, громадянськ?й в?йн? в ?спан??. Регулярн? частини Червоно? арм?? брали участь у поход? на Афган?стан 1929 року, боях з японськими в?йськами на озер? Хасан 1938 року ? на р?чц? Халг?н-Гол у 1939 роц?.

Велику шкоду бо?здатност? Червоно? арм?? нанесли репрес?? в РСЧА 1937—1938 рок?в. Сл?дом за процесом над Тухачевським, Як?ром та ?н. почався масовий терор в арм??. Наприклад, у Ки?вському в?йськовому окруз? п?дряд було репресовано обох командувач?в Й. Е. Як?ра та ?. Ф. Федька. У Б?лоруському в?йськовому окруз? п?дряд репресували двох командувач?в ?. П. Уборевича та ?. П. Б?лова. П?дряд були репресован? чотири оч?льники ВПС РСЧА Алксн?с, Локт?онов, Смушкевич та Ричагов. У результат? репрес?й на чол? радянських в?йськ стали некомпетентн? ? бездарн? во?начальники так? як Хоз?н, Козлов, Кирпонос, Рябишев, Фекленко, Камков, Павлов, Тюлен?в, Черевиченко, Кузнецов та ?н.

Н?мецько-радянська в?йна

Станом на 22 червня 1941 року складалась з 4 фронт?в, 27 арм?й, 29 механ?зованих корпус?в, 62 стр?лецьких корпус?в, 4 кавалер?йських корпус?в, 5 пов?тряно-десантних корпус?в, 303 див?з?й, 57 укр?плених район?в ? 5 стр?лецьких бригад, як? п?дтримувались 10 протитанковими бригадами, 94 полками корпусно? артилер??, 75 полками артилер?? РГК ? 34 ?нженерними полками — загальною чисельн?стю близько 5 м?льйон?в ос?б.

Див. також

• Укра?нська радянська арм?я
• Радянська арм?я
• Рос?йська визвольна арм?я
• Ворошиловський стр?лець

Л?тература

• С.Дробяко и А Кращук. Гражданская война в России 1917—1922 г. Красная Армия.
• Малий словник ?стор?? Укра?ни / в?дпов. ред. В. А. Смол?й. — К. : Либ?дь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання

• Рабоче-Крестьянская Красная Армия [Арх?вовано 10 с?чня 2010 у Wayback Machine.]
• Органы руководства советскими вооруженными силами (1917—1941 гг.)
• Мовою документа. Зб?рка документ?в про агрес?ю Сов?тсько? Рос?? проти Укра?нсько? Народно? Республ?ки
• З? зразк?в червоно-рос?йсько? пропаганди. ?Красноармеец?, № 10-15, 1919. Журнал литературы и политики. РСФСР. Юбилейный номер, посвященный Октябрьской революции. Литературно-Издательский отдел Политического Управления Революционного Военного Совета Республики
• Блеф ?мпер??. Як народжувались радянськ? в?йськов? м?фи [Арх?вовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.] матер?ал газети Тиждень.ua в?д 20.05. 2015 року.